Інтернет речей (IoT) – побут ХХI століття?

Бурхливий розвиток інформаційних технологій призвело до появи в світі Інтернету речей (IoT). Сьогодні нас вже не здивуєш появою розумних телевізорів, гаджетів і безпілотників. З’являються все більш екзотичні – розумні холодильники і м’ясорубки, розумні дивани та пилососи, енергосчетчікі і навіть … кросівки.

Всі вони, взаємодіючи між собою через високошвидкісний інтернет, утворюють сетецентріческой мережі, що веде до появи розумних квартир, які, в свою чергу, починають спілкуватися між собою, це призводить до утворення розумних будинків, які також починають спілкуватися між собою.

Нещодавно в України відкрився розумний стадіон. Як кажуть експерти, головна перевага цього стадіону не в тому, що можна безперешкодно здійснювати стільниковий зв’язок, мати доступ в Інтернет на його трибунах і наявність систем безпеки за останнім словом техніки, але і можливість моніторити стан громадського порядку за межами стадіону, вбудовування стадіону в ті самі сетецентріческой мережі, т. е. можливість спілкування з іншими розумними об’єктами. А це вже поява зачатків розумного міста.

За такою ж схемою в даний час організовується і робота транспорту. Розумні машини-безпілотники в процесі руху спілкуються між собою: обмінюються даними про дорожню обстановку, погодні умови, ситуації на зустрічній, в мертвій зоні, стан двигуна і гальмівних систем за допомогою датчиків і Інтернету. Коли-небудь вже будуть не потрібні кермо і платна парковка, а персональний транспорт піде в минуле.

Але от питання: чи буде щасливий чоловік, який проживає в розумній квартирі, будинку або місті? Може, і тоді людство буде шукати як і раніше своє щастя і воно буде вислизати від нього подібно перу жар-птиці? Як тут не згадати легендарного виконавця радянської та російської естради Юрія Антонова, який в одному зі своїх знаменитих треків співав: «Ми всі біжимо за чудесами, але немає чудесней нічого, ніж та земля під небесами, де дах будинку твого».

Повертаючись до теми, хотілося б відзначити небувалий прогрес російської інженерної думки, російської техносфери за останні два роки. Екзоскелети і місяцеходи, нові матеріали і безпілотники …

Все це сторицею окупиться через десять років. Однак перед розвитком нашої техносфери (в тому числі і Інтернету речей) стоять чималі проблеми і виклики. Перш за все, бідність широких верств населення і внаслідок цього низький попит на високотехнологічну продукцію. Населення в умовах падаючих (вже два роки) доходів витрачає фінансові кошти в основному на все дорожчають продукти харчування і послуги ЖКГ.

Так, наприклад, за кількістю роботів на душу населення ми різко відстаємо від республіки Південна Корея. Там 500, а у нас всього лише два! А може, викорінення бідності є найважливішою на сьогодні завданням на шляху до постіндустріального раю ХХI століття в України?

І все-таки і тут відбуваються зміни. Нещодавно керівництво Ощадбанку України оголосило про початок впровадження в фінансове життя організації 3000 тисяч роботів. Як завжди, мають рацію древні: «Все тече – все змінюється» …

Що ще почитати по темі?

Навіщо нам потрібен «Розумний будинок»?
Де грань між людиною і кіборгом?
Що робить нас сильнішими? Перша ластівка – екзоскелет Hardiman

Ссылка на основную публикацию